До ніг Господніх радо припадаю.
У моїм серці Бог Святий воскрес!
Сльозами Його ноги обмиваю:
Христос воскрес! Христос Ісус воскрес!
І з Ним прийшло життя, воскресло,
І розколовся гріх навпіл;
У серці стомленім дзвеніли співом весни-
В Ісусі радість я знайшла, лиш в Нім.
Відкрились очі, тьма гріховна зпала.
Христос воскрес! В моїй душі воскрес!
Як Зірка вічна і як вічний спалах
З тих пір у серці Бог, Ісус живе.
Христос воскрес! Чи є ще більша радість?!!
Христос воскрес- Спаситель і Творець!
Христос воскрес! Це Божа вічна милість
Для всіх заблудлих, для усіх овець.
Христос воскрес! А чи в твоєму серці,
Мій друже любий, місце є Христу?
Відкрий Творцю своєму серця дверці,
Щоб міг пізнати Божу повноту.
Якщо неспокій на душі , тривога,
Якщо біда весь час тебе спітка,
Якщо тягар нести уже незмога-
Знайдеш спасіння біля ніг Христа.
Він ніжно любить й так тебе чекає,
Як ще ніхто на світі не чекав.
Він всім без винятку гріхи прощає
Й бажає Божим щоб дитям ти став.
Нехай Христос воскресне в кожнім серці
Й Його любов цвіте по всій землі.
Нехай же вічно у душі воскреслій
Любов Христова буде вічно жить!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 7459 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Сменяет суматошный день... - Cветлана Касянчик Это стихотворение написано много лет назад. Только, только начиналась перестройка. Горбачёвское время. Пост-чернобольское время. Время первых национальных конфликтов. Время рассыпающихся идеалов, надежд. Время - первых евангелизаций. Мои близкие друзья из церви города Нововолынска организовали миссионерскую группу, назвавши себя "Владельцы Счастья". Позже, эта группа стала частью миссии "Голос Надежды", с центром в Луцке, на Волыне. Вот тогда, я и написала это стихотворение для одной из первых миссионерок нашего времени, Любы Ткачук (Мельник). Она использовала его в своей работе в Карелии, в Перми. Но, уже много лет это стихотворение просто лежит себе в моей старой записной книжке. Последнее время мне почему-то оно пришло на память. Захотелось поделиться им с моими читателями. Может быть кто-то вспомнит свою молодость. И снова приуставшая душа загорится огнём миссионерства и служения ближним.
